захворювання

ЗАХВО́РЮВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. захво́рювати.

Помідори потребують високої вологості грунту.. Недостатнє зволоження викликає затримку росту плодів та захворювання їх верхівковою гниллю (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 56).

2. Порушення нормальної життєдіяльності організму; хвороба, недуга.

Існує ряд причин, які скорочують людське життя. Однією з них донедавна були інфекційні захворювання (Наука.., 7, 1958, 23);

Шуру викликали то в одну, то в іншу роту: «Прийдіть, занедужав такий-то…». Вона терпляче блукала по всіх підрозділах, не виявляючи ніяких серйозних захворювань (Гончар, III, 1959, 194).

Значення в інших словниках

1. захворювання — захво́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. захворювання — -я, с. 1》 Дія за знач. захворювати. 2》 Порушення нормальної життєдіяльності організму; хвороба, недуга. Професійне захворювання — патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих чинників.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. захворювання — ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА (НЕДУ́Г рідше), ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В'Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ розм., НЕ́МОЩІ розм., БО́ЛІСТЬ розм., БО́ЛЕЩІ заст.  Словник синонімів української мови
4. захворювання — Захво́рювання, -ння; -вання, -вань і -ваннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)