захитаний

ЗАХИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до захита́ти.

[Кіттельгавс:] Тим часом спокій в краю буде захитаний (Л. Укр., IV, 1954, 234);

Горький.. майже з перших кроків пильним оком приглядався до представників захитаного вже тоді капіталістичного світу, до купецтва (Рильський, III, 1956, 367).

Значення в інших словниках

1. захитаний — захи́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. захитаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до захитати.  Великий тлумачний словник сучасної мови