захланність
ЗАХЛА́ННІСТЬ, ності, ж., діал. Абстр. ім. до захла́нний.
Дивлячись збоку на те, як їв Бовдур, можна було подумати, що сей чоловік страшенно голоден,— з такою ненажерливою захланністю теребив він свій хліб (Фр., І, 1955, 301);
Бачу: в захланності тупій кривава по світу тягнеться лапа… (Павл., Бистрина, 1959, 172).
Словник української мови (СУМ-11)