Словник української мови в 11 томах

захлюпотати

ЗАХЛЮПОТА́ТИ, о́че і ЗАХЛЮПОТІ́ТИ, ти́ть, док. Підсил. до захлю́пати².

Дівчина.. зітхнула й знову взялася мити підлогу. Знову полетіли веселі бризки, і вода захлюпотіла, слухняно розливаючись (Собко, Біле полум’я, 1952, 61);

// Ударяючи по воді, почати створювати звуки, що нагадують хлюпотіння.

Недалеко від берега, захлюпотіли весла (Стельмах, На .. землі, 1949, 185).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. захлюпотати — захлюпота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. захлюпотати — -оче і захлюпотіти, -тить, док. Підсил. до захлюпати II. || Ударяючи по воді, почати створювати звуки, що нагадують хлюпотіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захлюпотати — Захлюпотати, -чу, -тышъ гл. Заплескать. Лыны захлюпоталы у води у горшку пидъ лавкою. Рудч. І. 166.  Словник української мови Грінченка