захлюпотати
ЗАХЛЮПОТА́ТИ, о́че і ЗАХЛЮПОТІ́ТИ, ти́ть, док. Підсил. до захлю́пати².
Дівчина.. зітхнула й знову взялася мити підлогу. Знову полетіли веселі бризки, і вода захлюпотіла, слухняно розливаючись (Собко, Біле полум’я, 1952, 61);
// Ударяючи по воді, почати створювати звуки, що нагадують хлюпотіння.
Недалеко від берега, захлюпотіли весла (Стельмах, На .. землі, 1949, 185).
Словник української мови (СУМ-11)