захмарений

ЗАХМА́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до захма́рити 2, 3.

Коли в небі є трохи голубого — є колір [у фільмі], якщо небо зовсім захмарене, колір не виходить (Довж., III, 1960, 289);

Я пам’ятаю повсякчасно — в степу, захмаренім димами, бувало тільки сонце згасне,— копри здіймаються зірками (Рудь, Дон. зорі, 1958, 61);

// захма́рено, безос. присудк. сл.

Небо захмарено, осінню віє (Олесь, Вибр., 1958, 72).

2. у знач. прикм., перен. Похмурий, сумний.

— Ну, конче треба було когось дратувати,— підійшов з докором до нього захмарений Джіафер (Коцюб., II, 1955, 155);

Андрій мовчки, з захмареним обличчям, подав руку одному німцеві (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 148);

*Образно. То був тяжкий і вкрай захмарений рік [1942] (Мас., Життя.., 1960, 35).

Значення в інших словниках

1. захмарений — захма́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. захмарений — див. похмурий  Словник синонімів Вусика
3. захмарений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до захмарити 2), 3). || захмарено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., перен.Похмурий, сумний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. захмарений — ПОХМУ́РИЙ (у поганому настрої; взагалі схильний до невеселого, сумного настрою; про обличчя, брови, лоб — який виражає такий настрій), ХМУ́РИЙ, ХМУРНИ́Й, ПОНУ́РИЙ, ПОНУ́РЕНИЙ, ХМА́РНИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАХМА́РЕНИЙ, ЗАХМА́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОСУ́ПЛЕНИЙ...  Словник синонімів української мови