Словник української мови в 11 томах

заходитися

ЗАХО́ДИТИСЯ¹ див. захо́джуватися.

ЗАХО́ДИТИСЯ², джуся, дишся, недок., ЗАЙТИ́СЯ, йду́ся, йде́шся, док., розм.

1. від (з, зо, од) чого, рідко у чому і без додатка. Відчувати стиснення у грудях, важко дихати; задихатися, захлинатися.

Катруся заходилася від плачу і кашляла на все поле (Стеф., І, 1949, 38);

Я заходився зо сміху при таких оповіданнях (Фр., IV, 1950, 467);

Чудесне відчування пройняло дівчинку, збудило кожну жилку, співала, аж заходилася (Горд., II, 1959, 75);

Лише на ранок, коли сходить сонце, Оленка перестає плакати, ..а тільки ніч — дитина в плач, у крик і аж синіє, аж заходиться (Гончар, Тронка, 1963, 303);

— Ти куди? Ти голосував проти? Ні?-і вдарив [Матюха] у пику, аж той зайшовся (Головко, II, 1957, 60);

У коклюші якось зайшовся [син], — Не відкашлявшись, так і затих (Гірник, Сонце.., 1958, 180);

Десь собачатко тут взялося Кудлате, миршаве, мале, Загавкало і аж зайшлося,— Таке було на вдачу зле… (Воскр., І всерйоз.., 1960, 70).

Се́рце захо́диться (зайшло́ся) — стискається (стислося) серце від чого-небудь.

[Любов:] Голова болить, якось серце заходиться… Не виспалась, певне (Л. Укр., II, 1951, 48);

[Оксана:] Якби ти чув, як ти говорив про віру в людину, що підіймає, окрилює… У мене аж серце зайшлося і сльози на очах виступили (Мик., І, 1957, 468).

2. Дуже сильно, захлинаючись, плакати, сміятися, кричати і т. ін.

Поздоровкавсь [Петро] із празником, а тоді до Параски: — Чого розбалакалась?.. там, може, дитина зайшлась? (Барв., Опов.., 1902, 110);

— Здоров, хлопче,— сказав старий байгородець, виглядаючи з хвіртки.. — Чого ти регочешся..? Кіхана ще більше зайшовся (Ю. Янов., І, 1958, 196);

Впала сестра та як заголосить… На всю ниву зайшлася (Ковінька, Кутя… 1960, 4).

Захо́дитися (зайти́ся) га́вканням (га́вкотом) — починати гавкати, валувати, захлинаючись (про собак).

Зірвалися спросоння собаки, зайшлися хрипким гавканням, кидаючись на когось за густим зеленим чагарником (Тулуб, Людолови, І, 1957, 64);

Захо́дитися (зайти́ся) ка́шлем — починати дуже кашляти.

Щорс кашлем заходивсь різким І зупинився серед хати (Шер., Дорога.., 1957, 126);

Захо́дитися (зайти́ся) кри́ком — починати кричати, галасувати.

Генерал не зносив, коли хтось підвищував голос, тим паче — заходився криком (Смолич, V, 1959, 776);

Аж там, десь скраю, зайшлася смертельним криком знесилена жінка і засвистів нагай (Хижняк, Тамара, 1959, 248);

Захо́дитися (зайти́ся) пі́снею (спі́вом) — починати захоплено співати.

Почавши співати жартома, згодом вона схитнула нетерпляче головою, повела плечима, ніби скинула з себе щось зайве, гордо свінула очима й без жодного вже жарту сміливо зайшлася піснею (Вас., II, 1959, 83);

І зайшовся, і залився буйним співом птах (Вирган, В розп. літа, 1959, 37);

Захо́дитися (зайти́ся) пла́чем (рида́нням, сльоза́ми і т. ін.) — починати плакати, гірко ридати.

Раптом заходиться [Любов] істеричним плачем і кидається в хату (Л. Укр., II, 1951, 55);

Лукія припала Лаврінові до грудей. Вона не могла себе більше стримувати і зайшлася риданням (Донч., III, 1956, 113);

Поцілувавши батька в замурзану руку, Ліда тут же зайшлася сльозами (Панч, В дорозі, 1959, 17);

Захо́дитися (зайти́ся) смі́хом (ре́готом) — починати голосно, дзвінко сміятися, реготати.

Я.. розповідав пригоди з нашого мисливського життя. Ася уважно слухала, іноді заходилася дзвінким сміхом (Досв., Вибр., 1959, 424);

Задоволений своїм дотепом, він зайшовся тим демонським реготом, який заглушав сміх тисячі нормальних людських горлянок (Дмит., Розлука, 1957, 229).

3. чим і без додатка, перен. Починати видавати звуки високої частоти, напруги, великої сили, швидкості і т. ін.

— Ввв…— заходяться німі велетні [дерева] вгорі, і вже тільки в ушах причувається, як серед шуму-бору квилять десь голі пташенята, що бурею викинуло з гнізда (Вас., І, 1959, 303);

Зайшовсь кулемет з усієї снаги (Перв., II, 1958, 401).

4. Покриватися або наповнюватися чим-небудь.

Він не відзивався. Його очі заходилися грубими слізьми, і він відвертався від неї (Коб., II, 1956, 83);

*Образно. Небо все зайшлося світом, і зірочки трохи попригасали, а жито і всяка квітка край дороги сильніше запахли (Григ., Вибр., 1959, 218).

Зайти́ся рум’я́нцем — почервоніти від сорому, збентеження, задоволення і т. ін.

— Що ж ти здавала?— Твір.. — І писала його, мабуть, азбукою Морзе? —весело зауважив брат. Тоня зайшлася рум’янцем: — Ти вгадав (Гончар, Тронка, 1963, 68).

5. з інфін., рідко. Починати що-небудь робити, не стримуючись.

Мокрина надто близько до серця взяла невістчину біду. Гаряче зайшлася корить Гната, що не вміє захистить жінки (Горд., II, 1959, 252);

— Улясю, дочко моя хороша! Що в тебе болить, голубко… — Не доказала і залилась дрібними, як горох, сльозами… Діти й собі зайшлися плакати (Кос., Новели, 1962, 24).

6. тільки док., на (про) що, безос. Виникати, починатися.

А як зайдеться на війну-В найвищу [хочу] вдарити струну, Щоб найсильніш рука стискала Меч, викуваний із орала (Рильський, II, 1960, 47);

З живим розвестися могла б, але з загиблим…— Ні, Іване,— сказала [Лукія] якось, коли зайшлося про це. — Мою долю на війні вбито. І більше вони до цього не повертались (Гончар, Тронка, 1963, 98).

ЗАХОДИ́ТИСЯ див. захо́джуватися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заходитися — (з ким) поводитися як слід, жити з кимсь як треба [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. заходитися — захо́дитися 1 дієслово недоконаного виду починати щось робити захо́дитися 2 дієслово недоконаного виду задихатися; кричати, сміятися, плакати, захлинаючись розм. заходи́тися дієслово доконаного виду почати щось робити  Орфографічний словник української мови
  3. заходитися — Захо́дитися (коло чогось). Клопотатися, дбати про щось. П. староста Захар коло сеї справи заходиться віддавна (Б., 1895, 12, 4); Можемо запоручити, що клюб руский безперестанно заходить ся коло того, щоби права народу руского...  Українська літературна мова на Буковині
  4. заходитися — ЗАХОДЖУВАТИСЯ (грати) братися; (коло чого) поратися, клопотатися.  Словник синонімів Караванського
  5. заходитися — див. починати  Словник синонімів Вусика
  6. заходитися — [заходитиес'а] -хоуджус'а, -одиес':а, -одиец':а, -од'ац':а; нак. -дис'а, -хоуд'іц':а (починати щось робити)  Орфоепічний словник української мови
  7. заходитися — I див. заходжуватися. II -джуся, -дишся, недок., зайтися, -йдуся, -йдешся, док., розм. 1》 від (з, зо, од) чого, рідко у чому і без додатка.Відчувати стиснення у грудях, важко дихати; задихатися, захлинатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. заходитися — ПОЧИНА́ТИ що, з інфін. (якусь дію, роботу, процес, робити перші кроки в якійсь діяльності), РОЗПОЧИНА́ТИ, ПРИСТУПА́ТИ до чого, ЗАЧИНА́ТИ, БРА́ТИСЯ за що, до чого, з інфін., ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ (ЗАХО́ДИТИСЯ) з інфін., без додатка, ЗАБИРА́ТИСЯ з інфін.  Словник синонімів української мови
  9. заходитися — Заходитися, -джуся, -дышся с. в. зайтыся, йдуся, -дешся, гл. 1) Заливаться, залиться плачем, смѣхомъ (преимущественно о дътяхъ). Мил. 33. Чи ти глуха? Аж заходиться дитина кричучи, а вона не чує! — Як зайшлось дитя, дак насилу одхлинуло.  Словник української мови Грінченка