захопити —
захопи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
захопити —
див. захоплювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
захопити —
вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав (Клименко) козакам.
Фразеологічний словник української мови
захопити —
БРА́ТИ (часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе), ЗАБИРА́ТИ, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ розм., ПРИХВА́ЧУВАТИ розм., ЗАХВА́ЧУВАТИ розм., ПІДХО́ПЛЮВАТИ розм. (брати з собою при нагоді, на всякий випадок, по дорозі і т. ін.). — Док.
Словник синонімів української мови
захопити —
Захопи́ти, -плю́, -хо́пиш, -плять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)