захрипло
ЗАХРИ́ПЛО. Присл. до захри́плий 2.
Знайшов [Андрій] батька аж край села. Той сидів у окопчику біля польового телефону і захрипло гукав у трубку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 23);
Десь там під коморою рвуться захрипло люті собаки. (Козл., Ю. Крук, 1957, 9);
*Образно. Захрипло, як пси, захлинались обрізи (Перв., II, 1958, 402).
Словник української мови (СУМ-11)