захрумати
ЗАХРУ́МАТИ і ЗАХРУ́МКАТИ, аю, аєш, док., розм., без додатка і чим. Почати хрумати, хрумкати, їсти з хрустом, хрумтінням.
Чепурненько вибрала [Зінька] з ящика з’їди й насипала вівса туди. Коні дружно захрумали (Головко, II, 1957, 103);
Захрумкали дівчата огірками.
Словник української мови (СУМ-11)