Словник української мови в 11 томах

захрумати

ЗАХРУ́МАТИ і ЗАХРУ́МКАТИ, аю, аєш, док., розм., без додатка і чим. Почати хрумати, хрумкати, їсти з хрустом, хрумтінням.

Чепурненько вибрала [Зінька] з ящика з’їди й насипала вівса туди. Коні дружно захрумали (Головко, II, 1957, 103);

Захрумкали дівчата огірками.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. захрумати — захру́мати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. захрумати — і захрумкати, -аю, -аєш, док., розм., без додатка і чим. Почати хрумати, хрумкати, їсти з хрустом, хрумтінням.  Великий тлумачний словник сучасної мови