захрюкати
ЗАХРЮ́КАТИ, аю, аєш, док. Почати хрюкати (перев. про свиней).
Посунулась драбина і упала; Свиня захрюкала і — драла (Гл., Вибр., 1957, 216);
// перен., розм. Почати видавати звуки, схожі на хрюкання (перев. про людей).
— І всі відьомські клубки на воді захрюкали по-свинячи: — Харцизяко, ставай вовком! (Стельмах, Хліб.., 1959, 61).
Словник української мови (СУМ-11)