захурделити
ЗАХУРДЕ́ЛИТИ, ить, док. Почати хурделити, мести, крутити снігом;
// безос.
, чим і без додатка. В одну мить принишклу ніч сколихнув скажений поривний вітер, захурделило снігом (Збан., Доля, 1961, 148);
Як білі хмари снігової пилюки заметуть небо, сонце, шлях, як захурделить, загуде в голих просторах — не жартуй у полі (Рад. Укр., 16.11 1962, 3).
Словник української мови (СУМ-11)