Словник української мови в 11 томах

зацигикати

ЗАЦИГИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., розм. Почати цигикати, звичайно невміло грати на смичковому інструменті.

Музиканти забринькали, зацигикали, настроюючи скрипки, і враз ушкварили «Тачанку» (Донч., VI, 1957, 432);

Чижик підкинув до підборіддя скрипку, розсипався дурнуватим смішком і зацигикав банальну «полечку» (Панч, І, 1956, 197);

// Почати видавати одноманітні негармонійні звуки (перев. про смичковий музичний інструмент).

Зненацька серед пустого села гучно вдарив бубон, зацигикала скрипка (Гончар, І, 1954, 9).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зацигикати — зациги́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зацигикати — -аю, -аєш, док., перех. і неперех., розм. Почати цигикати. || Почати видавати одноманітні негармонійні звуки (перев. про смичковий музичний інструмент).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зацигикати — зациги́кати вул. доїхати, заїхати (ср., ст): Приїжджав до нас щороку й отець Каштанович: для нього, звичайно, наш парох “резервував” св. Проповідь на першу годину зполудня, так, щоб...  Лексикон львівський: поважно і на жарт