зацигикати
ЗАЦИГИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., розм. Почати цигикати, звичайно невміло грати на смичковому інструменті.
Музиканти забринькали, зацигикали, настроюючи скрипки, і враз ушкварили «Тачанку» (Донч., VI, 1957, 432);
Чижик підкинув до підборіддя скрипку, розсипався дурнуватим смішком і зацигикав банальну «полечку» (Панч, І, 1956, 197);
// Почати видавати одноманітні негармонійні звуки (перев. про смичковий музичний інструмент).
Зненацька серед пустого села гучно вдарив бубон, зацигикала скрипка (Гончар, І, 1954, 9).
Словник української мови (СУМ-11)