зацокати
ЗАЦО́КАТИ, аю, аєш, док., без додатка і чим. Почати цокати.
Скоро кінські підкови зацокали по асфальтованій доріжці (Донч., III, 1956, 16);
В кімнаті ніби голосніше зацокав годинник, ще дужче зашипів самовар (Панч, В дорозі, 1959, 72);
У крамниці знову зашелестіли паперами, зацокали кісточками рахівниці (Кир., Вибр., 1960, 395).
Словник української мови (СУМ-11)