зацяцькований
ЗАЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зацяцькува́ти.
*Образно. Вони йшли стежкою, що в’юнилася в траві, то ховаючись між кущами верболозу, то зринаючи на пагорбі, щоб, погрівшись на сонці, знову пірнути в густу траву, зацяцьковану барвистими квітами (Кочура, Родина.., 1962, 27);
// ірон.
Підбадьорений першою вдачею, Муха Макар натяг на сухорляві плечі зацяцькований латками кожух, притиснув його поли до живота і, пихкаючи цигаркою, вийшов на вулицю (Панч, II, 1956, 87).
Словник української мови (СУМ-11)