Словник української мови в 11 томах

заціплюватися

ЗАЦІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАЦІ́ПИТИСЯ, иться; мн. заці́пляться; док. Міцно стулятися (про зуби, уста і т. ін.).

По чорнім, нечесанім волоссю [матері] спливала мука і біль, а губи заціпилися, аби не кричати (Стеф., І, 1949, 140).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заціплюватися — заці́плюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заціплюватися — -юється, недок., заціпитися, -иться; мн. заціпляться; док. Міцно стулятися (про зуби, уста і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заціплюватися — СТИСКА́ТИСЯ (щільно з'єднуватися, зводитися докупи), СТИ́СКУВАТИСЯ, СТУЛЯ́ТИСЯ, ЗЦІ́ПЛЮВАТИСЯ, ЗАЦІ́ПЛЮВАТИСЯ (про зуби, губи); СТИНА́ТИСЯ (про зуби); БГА́ТИСЯ (про пальці, кулаки тощо). — Док.  Словник синонімів української мови