зачавкати
ЗАЧА́ВКАТИ, аю, аєш, док., чим і без додатка, розм.
1. Почати чавкати (по болоті тощо і про болото і т. ін.).
Натовп колихнувся, густо зачавкав ногами на багнистому вигоні і, розгойдавшись, сипнув до лісу, урозтіч (Епік, Тв., 1958, 449).
2. Почати утворювати характерні неприємні звуки під час їди.
Словник української мови (СУМ-11)