зачаровано
ЗАЧАРО́ВАНО. Присл. до зачаро́ваний 2.
Члени комісії і вступники фортепіанного відділу зачаровано слухали талановиту гру (Кучер, Дорога.., 1958, 68);
Вони зачаровано спостерігали зміну фарб і тонів нової для них картини природи (Трубл., II, 1955, 44);
*У порівн. Сидимо було день при дні у дівочій та робимо. А тихо коло тебе, як зачаровано (Вовчок, І, 1955, 102).
Словник української мови (СУМ-11)