Словник української мови в 11 томах

зачеплений

ЗАЧЕ́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зачепи́ти¹.

Море шуміло, дрібні камінці торохтіли, зачеплені хвилею, немов порікували, що їм не дає спокою химерна вода (Л. Укр., III, 1952, 597);

Ялини — ніби щойно вродились — стояли зовсім молоді, не зачеплені осінню (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 139);

Гануш заспівав українські пісні. Олесина душа стрепенулась, зачеплена рідними мелодіями (Н.-Лев., III, 1956, 228);

// заче́плено, безос. присудк. сл.

Литку лівої ноги було зачеплено, мабуть, уже останньої хвилини, бо кров, заливши штанину, не встигла ще навіть засохнути (Коз., Гарячі руки, 1960, 156);

Мали виставляти Рустемову п’єсу, в якій зачеплено так багато болючих сторін мусульманського життя (Коцюб., II, 1955, 136).

Заче́плений за живе́:

а) глибоко вражений, ображений ким-, чим-небудь.

Паляничка, зачеплений за живе, ступнув наперед, поморгав своїми червоними повіками, ніби йому боляче було дивитися на світло, поклав руку собі на груди і пропищав: — Тут ми вже почали й критику.. знизу, так я розумію (Чаб., Тече вода.., 1961, 176);

б) глибоко схвильований, зацікавлений, захоплений чим-небудь.

Ми стояли й розглядали цей гурт збуджених суперечкою людей, зачеплених за живе найважливішими питаннями з поля літератури (Смолич, III, 1959, 467).

ЗАЧЕ́ПЛЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зачепи́ти².

Велетенська постать [шахтаря ] у парусиновій спецівці й касці, освітлена яскраво-білим вогнем карбідки, зачепленої гачком за виступ породи, чітко вирізьблювалась на стіні (Ткач, Плем’я.., 1961, 131).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зачеплений — заче́плений 1 дієприкметник заторкнутий заче́плений 2 дієприкметник захоплений  Орфографічний словник української мови
  2. зачеплений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зачепити I. || зачеплено, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зачепити II.  Великий тлумачний словник сучасної мови