зачерствілий
ЗАЧЕРСТВІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до заче́рстві́ти.
На голому, не застеленому рушником столі ..лежав окраєць суботнього почерствілого вже хліба (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 88);
Не легко зачерствілій у відлюдництві душі розкриватись перед цілим миром… (Ле, В снопі… 1960, 62).
2. у знач. прикм. Байдужий, бездушний.
Прийдеться давати [перцю] зазнайкам, чинушам, Сухим бюрократам, зачерствілим душам, — Всім тим, кому діло живе не до серця (С. Ол., Вибр., 1959, 28).
Словник української мови (СУМ-11)