зачесаний

ЗАЧЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зачеса́ти.

На лоб і на вуха йому падав гладко зачесаний русявий чуб (Ткач, Крута хвиля, 1956, 93);

Перед ним сидів панич, як маківка, ..з розкішним кучерявим волоссям, зачесаним набік (Н.-Лев., І, 1956, 177);

Вбігає Жура, зачесана й причепурена для театру (Коч., II, 1956, 97).

Значення в інших словниках

1. зачесаний — заче́саний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зачесаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зачесати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зачесаний — Заче́саний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)