зачисляти

ЗАЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех.

1. до чого, в що, ким. Те саме, що зарахо́вувати.

— Я спеціально їздив до Москви і добився, щоб тебе зачислили до Суворовського училища. Ти вчитимешся на офіцера (Багмут, Щасл. день.., 1951, 64);

Михайла офіцер на власний риск зачислив у солдати та ще й помічником писаря призначив (Збан., Сеспель, 1961, 241);

// Відносити до певної категорії, вважати належним до когось.

Івана Вишенського зачисляють звичайно до полемістів, що боронили православіє проти заходів латинства та унії (Фр., XVI, 1955, 426).

2. спец. Записувати на чий-небудь рахунок.

Зачислити гроші на поточний рахунок.

Значення в інших словниках

1. зачисляти — зачисля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зачисляти — ЗАЛІЧУВАТИ; (на посаду) ЗАРАХОВУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. зачисляти — -яю, -яєш, недок., зачислити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 до чого, в що, ким. Те саме, що зараховувати. || Відносити до певної категорії, вважати належним до когось. 2》 спец. Записувати на чий-небудь рахунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зачисляти — ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). — Док.  Словник синонімів української мови