зачудовуватися
ЗАЧУДО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАЧУДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Дуже дивуватися.
Я дуже зачудувався, побачивши між ними [робітниками] прогнаного вчора муляра (Фр., І, 1955, 228);
— Звідки ви знаєте, батечку, як звуть мого собаку ? — зачудувався Прудивус (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 467);
// Захоплюватися, милуватися.
Я відчув себе супроти нього [Карпа] мізерією і пригноблено потакав його балачці, зачудовувався з його енергійних рухів (Досв., Вибр., 1959, 402);
Один раз я бачила вас у парадному вбранні, то аж зачудувалася, який ви гарний та величний (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 72);
Проник якось Олексич і до Блакитного озера, того самого озера, що нині Лебединим називається. Глянув на нього — і зачудувався, замилувався водою джерельною, берегами кучерявими (Міщ., Сіверяни, 1961, 83).
Словник української мови (СУМ-11)