зашамкати
ЗАША́МКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати шамкати, нерозбірливо, шепелявлячи говорити.
— Ох і хороша ж ти, моя панночко,— зашамкала вона [бабуся] (Мирний, III, 1954, 300);
Марко припав до стремена Кривоноса і жалібно зашамкав беззубим ротом (Панч, III, 1956, 100).
Словник української мови (СУМ-11)