зашварготіти

ЗАШВАРГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАШВАРГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., заст.

1. Почати говорити швидко і нерозбірливо (звичайно чужою мовою).

2. Сильно зашуміти, зашелестіти.

Третій мовчки струну ув’язував до скрипки, а четвертий лежав, читав та як жбурне книжкою під поріг! аж листки зашварготали (Свидн., Люборацькі, 1955, 157).