зашерхлий

ЗАШЕ́РХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заше́рхнути, заше́рхти.

На полях ще лежить сніг, але видолинки вже налилися зеленою водою, ранками зашерхлою зверху (Збан., Сеспель, 1961, 356);

// У знач. прикм.

Кінь трощить і трощить копитищами зашерхлі калюжки, вибризкує з них воду (Стельмах, Правда.., 1961, 197);

Івга нахилилася вперед, зволожила язиком зашерхлі губи (Рибак, Зброя.., 1943, 176);

*Образно. Згадка про Артема Григоровича наче розворушила зашерхлу рану (Гур., Наша молодість, 1949, 301).

Значення в інших словниках

1. зашерхлий — заше́рхлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зашерхлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зашерхнути, зашерхти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зашерхлий — ПЕРЕСО́ХЛИЙ (про губи, язик, горло тощо — який втратив вологість), ЗАШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, СМА́ГЛИЙ, ПОСМА́ГЛИЙ, ЗАСМА́ГЛИЙ, ПРИСМАГЛИЙ, СМАЖНИ́Й, ПЕРЕСМА́ГЛИЙ, ЗАПЕ́ЧЕНИЙ (про губи — вкритий плівкою). Шандрук лизнув язиком пересохлі губи (О.  Словник синонімів української мови
4. зашерхлий — Заше́рхлий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)