зашийок

ЗАШИ́ЙОК, йка, ч. Задня частина шиї у людини і тварини.

Коли Карпо не повидурює чого, то пооднімає, а не то увірве Івася по зашийку (Мирний, І, 1954, 244);

Вона сміливо наблизилася до вовчуків, схопила міцнішого за зашийок, поляскала, попестила його, як цуцика, по шорсткій спині (Тулуб, Людолови, II, 1957, 346).

В заши́йок гна́ти (проганя́ти, прогна́ти) — грубо гнати кого-небудь.

Півроку пройшло, грошенята мої З процентами к бісу пропали,— Все стрик пропустив. Усіх нас з ним ураз Із хати в зашийок прогнали (Фр., X, 1954, 233).

Значення в інших словниках

1. зашийок — заши́йок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зашийок — див. потилиця  Словник синонімів Вусика
3. зашийок — -йка, ч. Задня частина шиї у людини і тварини. В зашийок гнати (проганяти, прогнати) — грубо гнати кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зашийок — ПОТИ́ЛИЦЯ (задня частина голови над шиєю), ЗАШИ́ЙОК, КАРК, ГАМАЛИ́К діал. (разом з верхньою частиною спини). Лівою рукою збив (Лука) шапку на потилицю (П.  Словник синонімів української мови
5. зашийок — Заши́йок, -ши́йку; -ши́йки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зашийок — Зашийок, -йку м. Шиворотъ, тылъ шеи. Дай не дай, а в зашийок не пхай. Ном. № 4585.  Словник української мови Грінченка