зашкарубнути

ЗАШКАРУ́БНУТИ, ну, неш, док.

1. Взятися цупкою корою, стати шкарубким, жорстким.

— Сорочка на тобі зашкарубла, як кора на дереві, штани умазані в волячу мазку (Коцюб., II, 1955, 18);

Сніг на полях зашкаруб, став наче підошва (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 147);

Від сонця і вітру шкіра зашкарубла, почорніла, ніби обкурена на вогнищі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 216).

2. перен. Зупинитися у своєму розвитку, не піддаючись впливові нового, прогресивного.

То не такі люди, аби їх чим пройняти, вони, здається мені, так зашкарубли у своїх шкаралупках, що до їх уже «глас чоловічий» не доходить (Л. Укр., V, 1956, 57);

— Ви знаєте, може, це наївно, але мені здається, що трохи зашкарубли інженери в нашому цеху.. Я придивлялась довго і бачу, що можна дещо змінити (Хижняк, Невгамовна, 1961, 42).

Значення в інших словниках

1. зашкарубнути — зашкару́бнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зашкарубнути — див. сохнути  Словник синонімів Вусика
3. зашкарубнути — -ну, -неш, док. 1》 Взятися цупкою кіркою, стати шкарубким, жорстким. 2》 перен. Зупинитись у своєму розвитку, не піддаючись впливові нового, прогресивного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зашкарубнути — ОГРУБІ́ТИ (стати, зробитися грубим, твердим — про шкіру, поверхню чого-небудь), ЗАШКАРУ́БНУТИ, ОГРУ́БНУТИ рідше, ЗГРУ́БНУТИ рідше. Вони (руки) трохи огрубіли і потемніли, але не втратили своєї краси (І. Цюпа); Сніг на полях зашкаруб, став наче підошва (П.  Словник синонімів української мови
5. зашкарубнути — Зашкарубнути, -бну, -неш гл. Засохнуть, отвердѣть сверху, покрыться какъ бы коркой. Сим. 197. Виверни кожуха, а то як змочить дощ та зашкарубне, буде такий, як луб. Уман. у. Як нападе нежидь, то й у носі зашкарубне. Лебед. у. Земля зашкарубла.  Словник української мови Грінченка