Словник української мови в 11 томах

зашнуровувати

ЗАШНУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАШНУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Стягувати шнурками що-небудь, просовуючи їх через спеціальні дірочки, зроблені з двох боків розрізу на взутті, одязі і т. ін.

Матроси зіскакували з підвісних парусових ліжок, згортали їх і зашнуровували так, що вони ставали схожими на великих лялечок (Ткач, Крута хвиля, 1956, 119);

Біля хати на призьбі сидів Антон, старанно зашнуровував знайдені на горищі постоли (Чорн., Визвол. земля, 1959, 10);

Нахилився [Безбородько], буцімто зашнурувати черевика (Вільде, Сестри.., 1958, 286).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зашнуровувати — зашнуро́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зашнуровувати — -ую, -уєш, недок., зашнурувати, -ую, -уєш, док., перех. Стягувати шнурками що-небудь, просовуючи їх крізь спеціальні дірочки, зроблені з двох боків розрізу на взутті, одязі і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зашнуровувати — Зашнуро́вувати, -ро́вую, -вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)