зашнуровувати
ЗАШНУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАШНУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Стягувати шнурками що-небудь, просовуючи їх через спеціальні дірочки, зроблені з двох боків розрізу на взутті, одязі і т. ін.
Матроси зіскакували з підвісних парусових ліжок, згортали їх і зашнуровували так, що вони ставали схожими на великих лялечок (Ткач, Крута хвиля, 1956, 119);
Біля хати на призьбі сидів Антон, старанно зашнуровував знайдені на горищі постоли (Чорн., Визвол. земля, 1959, 10);
Нахилився [Безбородько], буцімто зашнурувати черевика (Вільде, Сестри.., 1958, 286).
Словник української мови (СУМ-11)