заштрихований
ЗАШТРИХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч до заштрихува́ти.
Поліська світлиця висока, жарка Тут штаб Ковпака. Заштриховані карти (Воронько, Райком.., 1949, 39);
*Образно. Про що, скажімо, думає оця мовчазна, похила віком жінка з добрим обличчям, заштрихованим дрібною сіточкою зморщок? (Жур., До них іде.., 1952, 84).
Словник української мови (СУМ-11)