заштурханий
ЗАШТУ́РХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зашту́рхати.
Працюючи змалечку пастушком-верблюдником і дуже заштурханий та засіпаний зо всіх боків панськими посіпаками, не мав я в серці левиної відваги (Гончар, II, 1959, 55).
Словник української мови (СУМ-11)