защетинений

ЗАЩЕТИ́НЕНИЙ, а, е, розм. Який защетинився вкрився жорстким, коротким волоссям.

Втомлений після обходу, повільно спускається [батько] по камінню, усміхаючись до Натели спітнілим, защетиненим, кілька днів не голеним обличчям (Гончар, І, 1954, 539);

*Образно. Осінь мандрувала по дніпровських схилах, по защетиненій колючим дротом землі, по спалених селах (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 75).