защипати
ЗАЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. Почати щипати, затискувати пальцями шкіру тіла.
2. перен. Ви́кликати біль, схожий на пощипування.
Узяв Чіпка, випив… Горілка запекла, защипала в роті (Мирний, II, 1954, 144);
Кирило, мовчазний і задуманий, волочив засіяний загін, аж доки не сів вечір на оранці і не защипав осінній приморозок в ноги (Ірчан, II, 1958, 85);
// безос.
Кузнецов відчув, як у нього защипало в очах і горло здавили спазми (Головко, II, 1957, 500).
Словник української мови (СУМ-11)