Словник української мови в 11 томах

заякорений

ЗАЯ́КОРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зая́корити.

Величезний транспорт — за молом, але під захистом хвилерізу, — заякорений на два кінці, ліг на борт (Смолич, Світанок.., 1953, 566).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заякорений — зая́корений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. заякорений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заякорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови