заяложувати

ЗАЯЛО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЯЛО́ЗИТИ о́жу, о́зиш, док., перех. Забруднювати, замазувати чим-небудь жирним.

До того ще й столи чисті в хазяйок, що як пишеш, то по самі лікті так заялозиш [сюртук], наче ковбаси продавав (Свидн., Люборацькі, 1955, 116);

[Гільзе:] Дай, я тобі трохи пучки повитираю, а то вовну салом заялозиш (Л. Укр., IV, 1954, 246);

// Забруднювати, затирати що-небудь до лиску, довго або неохайно користуючись.

— Оце тисяча обстрьопаними, старими бумажками… Та й заялозили ж їх діди та баби! (Н.-Лев., III, 1956, 385).

Значення в інших словниках

1. заяложувати — заяло́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заяложувати — див. ЗАСМАЛЬЦЬОВУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. заяложувати — -ую, -уєш, недок., заялозити, -ожу, -озиш, док., перех. Забруднювати, замазувати чим-небудь жирним. || Забруднювати, затирати що-небудь до лиску, довго чи неохайно користуючись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заяложувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. заяложувати — Заяло́жувати, -жую, -жуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)