Словник української мови в 11 томах

заяснілий

ЗАЯСНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заясні́ти.

Ні битви не страшать у далях заяснілих, Ні підлість зрадників, ні хитрощі їх змов (Бажан, Роки, 1957, 213).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заяснілий — заясні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. заяснілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заясніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови