Словник української мови в 11 томах

збавлений

ЗБА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зба́вити.

Позад збавленої машини хвіст [колони машин] корчиться на звивистому шляху, підтягається, підбирається і не може підібратись (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 23).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. збавлений — зба́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. збавлений — див. зіпсований  Словник синонімів Вусика
  3. збавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до збавити.  Великий тлумачний словник сучасної мови