Словник української мови в 11 томах

збавлятися

ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., зба́витися влюся, вишся; мн. зба́вляться; док.

1. Зменшуватися в кількості, знижуватися.

Цивілізація йде велетенською ходою вперед і далеко позаду лишає родильні здібності бабусі землі. Надра землі виснажуються й збавляються (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 98);

// безос.

Нещасливість світа — збавилося літа; прийшла зима, то й хліба нема (Номис, 1864, № 10179).

2. розм. Псуватися, ставати гіршим.

Морально він не збавився, хоч і як він себе змарнував (Коб., II, 1956, 287).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. збавлятися — збавля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. збавлятися — -яюся, -яєшся, недок., збавитися, -влюся, -вишся; мн. збавляться; док. 1》 Зменшуватися в кількості, знижуватися. || безос. 2》 розм. Псуватися, ставати гіршим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збавлятися — МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось — ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ (ВМЕНША́ТИСЯ) розм., УМЕ́НШУВАТИСЯ (ВМЕ́НШУВАТИСЯ) розм., МАЛІ́ТИ розм., УБАВЛЯ́ТИСЯ (ВБАВЛЯ́ТИСЯ), ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови