збагатіти

ЗБАГАТІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до багаті́ти.

Пан Грохальський повернувся з-під Москви раптом збагатівши, як це багатство потрапило йому до рук — знав тільки пан Бжеський (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8).

Значення в інших словниках

1. збагатіти — збагаті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. збагатіти — -ію, -ієш. Док. до багатіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збагатіти — Збагаті́ти, -ті́ю, -ті́єш, -ті́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. збагатіти — Збагатіти, -тію, -єш гл. Разбогатѣть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. І. 84.  Словник української мови Грінченка