збанкрутований
ЗБАНКРУТО́ВАНИЙ, ЗБАНКРОТО́ВАНИЙ, а, е. Який зазнав банкрутства, банкротства.
Була [пані Грозицька] вдовою по якімсь збанкрутованім купці (Фр., ІІ, 1950, 312);
США скупили всі акції збанкрутованого французького акціонерного товариства, яке будувало Панамський канал (Нова іст., 1957, 97);
Замість збанкротованого II Інтернаціоналу Ленін закликав створити новий, III Інтернаціонал (Біогр. Леніна, 1955, 134).
Словник української мови (СУМ-11)