Словник української мови в 11 томах

зборки

ЗБО́РКИ, рок, мн. (одн. збо́рка, и, ж.). Дрібні складки на тканині чи на одязі, утворені від стягування ниткою або шнуром.

Він передивився кожну зборку, кожну зшивку. Як вилив вражий син! думав він і тихо усміхався (Мирний, IV, 1955, 125);

Біля одних саней помітив [Сеспель] двох червонощоких, підпилих дядьків у червоних розкішних кожухах з рясними зборками позаду (Збан., Сеспель, 1961, 335).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зборки — -рок, мн. (одн. зборка, -и, ж.). Дрібні складки на тканині чи на одязі, утворені від стягування ниткою або шнуром.  Великий тлумачний словник сучасної мови