збуденніти

ЗБУДЕ́ННІТИ, іє, док. Стати буденним.

Хоче [Оксана], щоб він щоднини говорив про свою любов, присягався. Адже так може збуденніти і сама любов (Мушк., Серце.., 1962, 165).

Значення в інших словниках

1. збуденніти — збуде́нніти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови