Словник української мови в 11 томах

зварювати

ЗВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗВАРИ́ТИ, зварю́, зва́риш, док., перех., техн. З’єднувати які-небудь металеві (рідше пластмасові й скляні) частини, розплавляючи їх краї.

Промайнула група робітників на новій трамвайній колії. Зварювали рейки (Коп., Вибр., 1948, 143);

Їх [пластмаси] можна обточувати й різати, зварювати й клеїти, пресувати й відливати у форми, шліфувати й полірувати (Наука.., 2, 1959, 27);

// З’єднувати які-небудь металеві частини, розжарюючи й клепаючи їх.

Вилітали [іскри] з-під батькового молота і прискали на всі боки. Особливо.., коли треба було зварювати два окремі кусні заліза в одно (Фр., IV, 1950, 190);

Здивований Степан і незчувся, як вони молотами, навіть без молоточка майстра, зварили йому шину й натягнули на колесо (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 156 ).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зварювати — зва́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зварювати — -юю, -юєш, недок., зварити, зварю, звариш, док., перех., тех. З'єднувати які-небудь металеві (рідше пластмасові й скляні) частини, розплавляючи їх краї. || З'єднувати які-небудь металеві частини, розжарюючи й клепаючи їх.  Великий тлумачний словник сучасної мови