звергнутий

ЗВЕ́РГНУТИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. зве́ргнути.

В обагрених хмарах, в димах над пожаром, Клектання моторів, свистіння різке І звергнуте з жадібним ревом піке (Бажан, І, 1946, 139).

Значення в інших словниках

1. звергнутий — зве́ргнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. звергнутий — -а, -е, книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до звергнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови