звидіти

ЗВИ́ДІТИ, джу, диш, док., діал. Побачити.

Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (Ков., Світ.., 1960, 16).

Значення в інших словниках

1. звидіти — Зви́діти: — оглянути [14] — провідати [V] — Невірно викладене слово звидіти — оглянути: «Він поїхав до Борислава, звидів місцевість і рішив сейчас зачати першу пробу» (214).  Словник з творів Івана Франка
2. звидіти — зви́діти дієслово доконаного виду побачити діал.  Орфографічний словник української мови
3. звидіти — Зви́діти, зви́джувати. Відвідати, оглянути. А слідуючого року звидів Стирию, Країну, Істрию, Триєст, Венецию, Горішну Італію, звідки через Альпи вибрав ся до Тиролю та до Горішної й Долішної Австриї (Б.  Українська літературна мова на Буковині
4. звидіти — -джу, -диш, док., діал. Побачити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. звидіти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм.  Словник синонімів української мови