звикло

ЗВИ́КЛО. Присл. до зви́клий 2, 3.

Артіль працювала відрядно, від кубометра вийнятої скелі, працювала звикло, методично (Коцюба, Нові береги, 1959, 80);

Оля.. вставала разом із батьком і звикло вливалася в жвавий.. людський потік своєї вулиці (Сенч., Опов., 1959, 83).

Значення в інших словниках

1. звикло — зви́кло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. звикло — Присл. до звиклий 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови