звиродніння

ЗВИРОДНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. звиродні́ти.

— Тисячу разів гірша розпуста є між багачами.. Тільки панська розпуста не з біди, не з розпуки, а з розкошів, з пересичення, із звиродніння… (Ірчан, II, 1958, 290);

Революція [Велика Жовтнева] захистила й весь світ, відвернула від нього загрозу звиродніння, загибелі цивілізації (Рад. Укр., 25.VІ 1963, 3).

Значення в інших словниках

1. звиродніння — звиродні́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. звиродніння — -я, с. Дія і стан за знач. звиродніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови