звитяжність

ЗВИТЯ́ЖНІСТЬ, ності, ж., уроч. Властивість за знач. звитя́жний 1.

У народній мислі і мистецтві море здавна було синонімом щасливого, вільного життя, сміливої звитяжності й відважної боротьби (Довж., III, 1960, 85);

Стенька Разін гуляв по Волзі з своїм товариством, втілюючи в собі силу й звитяжність розгніваного трудового народу (Рад. Укр., 22.IX 1950, 3).

Значення в інших словниках

1. звитяжність — звитя́жність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. звитяжність — -ності, ж., уроч. Властивість за знач. звитяжний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звитяжність — ГЕРОЇ́ЗМ (найвище виявлення самовідданості, мужності), ГЕРО́ЙСТВО, ЗВИТЯ́ГА уроч., ДО́БЛЕСТЬ уроч., ЗВИТЯ́ЖНІСТЬ уроч. Кожне покоління має свій героїзм і свою трагедію (М. Стельмах); На геройство не всякий здібний (О.  Словник синонімів української мови