звихнення
ЗВИ́ХНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. звихну́ти і звихну́тися.
— Він казав, що звихнення ноги в неї не дуже небезпечне (Коб., III, 1956, 188).
Словник української мови (СУМ-11)ЗВИ́ХНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. звихну́ти і звихну́тися.
— Він казав, що звихнення ноги в неї не дуже небезпечне (Коб., III, 1956, 188).
Словник української мови (СУМ-11)