звомпити
ЗВО́МПИТИ, плю, пиш; мн. зво́мплять; док., діал. Втратити самовладання; розгубитися.
Йон звомпив під поглядом жінки, якої він боявся (Коцюб., І, 1955, 264);
Він не звомпив перед лицем смерті, він не залишив поля бою, він не зрадив бойових товаришів (Трип., Дорога.., 1944, 49).
Словник української мови (СУМ-11)