зворохобитися
ЗВОРОХО́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. зворохо́бляться; док., діал. Розхвилюватися.
Зворохобився маленький Петруньо, погнівався на бабуню, на сестричку Олесю (Ков., Тв., 1958, 429);
// перен. Збунтуватися.
Зворохобилось і вірне колись Каганові військо. Всі вимагали смерті Овадія. Ні обіцянки, ні погрози — ніщо вже не стримувало їх (Міщ., Сіверяни, 1961, 77).
Словник української мови (СУМ-11)